CDDV 委辦譯本 CKJV 中文英王欽定本 LB Lutherbibel AKJV American King James Version KJV King James Version LBP Aramaic Of The Peshitta: Lamsa, 1933 BTI Библия под ред. Кулаковых CARS Восточный перевод MAK-CAS ВЗ Макария - НЗ Кассиана НРП Новый Русский Перевод РСП Современный перевод RST Синодальный перевод UBIO Біблія в пер. І. Огієнка
Параллельный перевод
1 Кор. 11
Стронг
CDDV 委辦譯本 CKJV 中文英王欽定本 LB Lutherbibel AKJV American King James Version KJV King James Version LBP Aramaic Of The Peshitta: Lamsa, 1933 BTI Библия под ред. Кулаковых CARS Восточный перевод MAK-CAS ВЗ Макария - НЗ Кассиана НРП Новый Русский Перевод РСП Современный перевод RST Синодальный перевод UBIO Біблія в пер. І. Огієнка
high-volume

1-е Послание к коринфянам

Глава 11

1 Подражайте мне, как и я Христу.

2 А вас я хвалю за то, что всё мое помните и, как я передал вам, этих преданий держитесь.

3 Но хочу, чтобы вы знали, что всякому мужу глава есть Христос, а глава жене муж, а глава Христу Бог.

4 Всякий муж, молящийся или пророчествующий с покрытой головой, бесчестит свою голову;

5 а всякая жена, молящаяся или пророчествующая с непокрытой головой, бесчестит свою голову; ибо это то же, как если бы она была обритая.

6 Ибо, если жена не покрывается, пусть и стрижется. Если же стыдно жене стричься или бриться, пусть покрывается.

7 И как муж не должен покрывать себе голову, будучи образом и славою Бога, — так и жена есть слава мужа.

8 Ибо не муж от жены, но жена от мужа;

9 и, ведь, не создан был муж ради жены, но жена ради мужа.

10 Поэтому жена должна иметь на голове знак власти ради ангелов.

11 Впрочем, ни жена без мужа, ни муж без жены, — в Господе:

12 ибо, как жена от мужа, так и муж чрез жену; а всё — от Бога.

13 Рассудите сами, прилично ли жене молиться Богу с непокрытой головой?

14 И не сама ли природа нас учит, что если муж отпускает волосы, для него это — бесчестие,

15 а жена, если отпускает волосы, для неё это слава, потому что волосы даны ей вместо покрывала?

16 Если же кто думает спорить, то мы такого обычая не имеем, ни церкви Божии.

17 Но, давая предписание, я за то не хвалю, что собираетесь вы не на лучшее, а на худшее.

18 Ибо, во-первых, когда вы собираетесь как церковь, я слышу, что есть между вами разделения, и отчасти этому верю.

19 Ибо должна быть между вами и разность мнений, чтобы испытанные обнаружились между вами.

20 Поэтому, если вы и собираетесь вместе, — вы вечерю Господню не вкушаете.

21 Ибо каждый раньше других берет и ест свою собственную вечерю, и кто голоден, а кто пьян.

22 Разве нет у вас домов, чтобы есть и пить? Или церковью Божией пренебрегаете и заставляете стыдиться неимущих? Что скажу вам? Похвалю ли вас? За это не похвалю.

23 Ибо я принял от Господа и передал это вам, что Господь Иисус в ту ночь, когда Его предавали, взял хлеб,

24 и, возблагодарив, преломил и сказал: это есть Мое тело, ломимое за вас. Это делайте в воспоминание о Мне.

25 Также и чашу после вечери, говоря: эта чаша есть новый завет в Моей крови: делайте это всякий раз, как пьёте, в воспоминание о Мне.

26 Ибо всякий раз, как вы едите этот хлеб и пьёте чашу, — вы смерть Господа возвещаете, пока Он не придет.

27 Поэтому, кто ест хлеб и пьёт чашу Господа недостойно, тот будет виновен против тела и крови Господа.

28 Да испытывает человек себя, и так от хлеба да ест и от чаши да пьёт.

29 Ибо едящий и пьющий ест и пьёт осуждение себе, если не различает Тела.

30 Поэтому между вами много немощных и больных, и немало умерло.

31 И, если бы мы самих себя судили, мы не были бы судимы;

32 а будучи судимы, наказываемся Господом, чтобы не быть осуждёнными с миром.

33 Поэтому, братья мои, собираясь, чтобы есть, друг друга ждите.

34 Если кто голоден, пусть ест дома, чтобы не собираться вам на осуждение. Прочее устрою, как только приду.

1-е до коринтян

Розділ 11

1 Будьте наслідувачами мене, як і я Христа!

2 Похваляю ж вас, браття, що ви все моє пам'ятаєте, і захо́вуєте так переда́ння, як я вам передав.

3 Хо́чу ж я, щоб ви знали, що всякому чоловікові голова — Христос, а жінці голова — чоловік, голова ж Христові — Бог.

4 Кожен чоловік, що молиться чи пророкує з головою покритою, — осоромлює він свою го́лову.

5 І кожна жінка, що молиться чи пророкує з головою відкритою, осоромлює тим свою го́лову, бо це є те саме, як була́ б вона виголена.

6 Бо коли жінка не покривається, хай стрижеться вона; коли ж жінці сором стри́гтися чи голитися, нехай покривається!

7 Отож, чоловік покривати голови не повинен, бо він образ і слава Бога, а жінка — чоловікові слава.

8 Бо чоловік не походить від жінки, але жінка від чоловіка,

9 не ство́рений бо чоловік ради жінки, але жінка ради чоловіка.

10 Тому жінка повина мати на голові знака вла́ди над нею, ради анголів.

11 Одначе в Господі ані чоловік без жінки, ані жінка без чоловіка.

12 Бо як жінка від чоловіка, так і чоловік через жінку; а все — від Бога.

13 Поміркуйте самі між собою, чи присто́йне воно, щоб жінка молилася Богові непокрита?

14 Чи ж природа сама вас не вчить, що коли чоловік запускає воло́сся, то безчестя для нього?

15 Коли ж жінка ко́су запускає, — це слава для неї, бо замість покрива́ла да́на коса́ їй.

16 Коли ж хто сперечатися хоче, — ми такого звича́ю не маємо, ані Церкви́ Божі.

17 Пропонуючи це вам, я не хвалю́, що збираєтесь ви не на ліпше, а на гірше.

18 Бо найперше, я чую, що як схо́дитесь ви на збо́ри, то між вами бувають поді́лення, у що почасти я й вірю.

19 Бо мусять між вами й поділи бути, щоб відкрились між вами й досвідчені.

20 А далі, коли ви збираєтесь ра́зом, то не на те, щоб їсти Господню Вече́рю.

21 Бо кожен спішить з'їсти власну вече́рю, і один голодує, а другий впивається.

22 Хіба ж ви не маєте хат, щоб їсти та пити? Чи ви зневажаєте Божу Церкву, і осоромлюєте немаю́чих? Що маю сказати вам? Чи за це похвалю́ вас? Не похвалю́!

23 Бо прийняв я від Господа, що й вам передав, що Господь Ісус ночі тієї, як ви́даний був, узяв хліб,

24 подяку віддав, і переломив, і сказав: „Прийміть, споживайте, це тіло Моє, що за вас лома́ється. Це робіть на спомин про Мене!“

25 Так само і чашу взяв Він по Вечері й сказав: „Ця чаша — Нови́й Заповіт у Моїй крові. Це робіть, коли тільки бу́дете пити, на спомин про Мене!“

26 Бо кожного ра́зу, як будете їсти цей хліб та чашу цю пити, — смерть Господню звіщаєте, аж доки Він при́йде.

27 Тому то, хто їстиме хліб цей чи питиме чашу Господню негідно, — буде винний супроти тіла та крови Господньої!

28 Нехай же люди́на випробо́вує себе, і так нехай хліб їсть і з чаші хай п'є.

29 Бо хто їсть і п'є негі́дно, не розважаючи про тіло, той суд собі їсть і п'є!

30 Через це поміж вами багато недужих та хворих, і багато-хто засну́ли.

31 Бо коли б ми самі судили себе, то засу́джені ми не були́ б.

32 Та засу́джені від Господа, караємося, щоб нас не засу́джено з світом.

33 Ось тому́, мої браття, схо́дячись на поживу, чека́йте один о́дного.

34 А коли хто голодний, нехай вдома він їсть, щоб не схо́дилися ви на о́суд. А про інше, як прийду́, заряджу́.

1-е Послание к коринфянам

Глава 11

1-е до коринтян

Розділ 11

1 Подражайте мне, как и я Христу.

1 Будьте наслідувачами мене, як і я Христа!

2 А вас я хвалю за то, что всё мое помните и, как я передал вам, этих преданий держитесь.

2 Похваляю ж вас, браття, що ви все моє пам'ятаєте, і захо́вуєте так переда́ння, як я вам передав.

3 Но хочу, чтобы вы знали, что всякому мужу глава есть Христос, а глава жене муж, а глава Христу Бог.

3 Хо́чу ж я, щоб ви знали, що всякому чоловікові голова — Христос, а жінці голова — чоловік, голова ж Христові — Бог.

4 Всякий муж, молящийся или пророчествующий с покрытой головой, бесчестит свою голову;

4 Кожен чоловік, що молиться чи пророкує з головою покритою, — осоромлює він свою го́лову.

5 а всякая жена, молящаяся или пророчествующая с непокрытой головой, бесчестит свою голову; ибо это то же, как если бы она была обритая.

5 І кожна жінка, що молиться чи пророкує з головою відкритою, осоромлює тим свою го́лову, бо це є те саме, як була́ б вона виголена.

6 Ибо, если жена не покрывается, пусть и стрижется. Если же стыдно жене стричься или бриться, пусть покрывается.

6 Бо коли жінка не покривається, хай стрижеться вона; коли ж жінці сором стри́гтися чи голитися, нехай покривається!

7 И как муж не должен покрывать себе голову, будучи образом и славою Бога, — так и жена есть слава мужа.

7 Отож, чоловік покривати голови не повинен, бо він образ і слава Бога, а жінка — чоловікові слава.

8 Ибо не муж от жены, но жена от мужа;

8 Бо чоловік не походить від жінки, але жінка від чоловіка,

9 и, ведь, не создан был муж ради жены, но жена ради мужа.

9 не ство́рений бо чоловік ради жінки, але жінка ради чоловіка.

10 Поэтому жена должна иметь на голове знак власти ради ангелов.

10 Тому жінка повина мати на голові знака вла́ди над нею, ради анголів.

11 Впрочем, ни жена без мужа, ни муж без жены, — в Господе:

11 Одначе в Господі ані чоловік без жінки, ані жінка без чоловіка.

12 ибо, как жена от мужа, так и муж чрез жену; а всё — от Бога.

12 Бо як жінка від чоловіка, так і чоловік через жінку; а все — від Бога.

13 Рассудите сами, прилично ли жене молиться Богу с непокрытой головой?

13 Поміркуйте самі між собою, чи присто́йне воно, щоб жінка молилася Богові непокрита?

14 И не сама ли природа нас учит, что если муж отпускает волосы, для него это — бесчестие,

14 Чи ж природа сама вас не вчить, що коли чоловік запускає воло́сся, то безчестя для нього?

15 а жена, если отпускает волосы, для неё это слава, потому что волосы даны ей вместо покрывала?

15 Коли ж жінка ко́су запускає, — це слава для неї, бо замість покрива́ла да́на коса́ їй.

16 Если же кто думает спорить, то мы такого обычая не имеем, ни церкви Божии.

16 Коли ж хто сперечатися хоче, — ми такого звича́ю не маємо, ані Церкви́ Божі.

17 Но, давая предписание, я за то не хвалю, что собираетесь вы не на лучшее, а на худшее.

17 Пропонуючи це вам, я не хвалю́, що збираєтесь ви не на ліпше, а на гірше.

18 Ибо, во-первых, когда вы собираетесь как церковь, я слышу, что есть между вами разделения, и отчасти этому верю.

18 Бо найперше, я чую, що як схо́дитесь ви на збо́ри, то між вами бувають поді́лення, у що почасти я й вірю.

19 Ибо должна быть между вами и разность мнений, чтобы испытанные обнаружились между вами.

19 Бо мусять між вами й поділи бути, щоб відкрились між вами й досвідчені.

20 Поэтому, если вы и собираетесь вместе, — вы вечерю Господню не вкушаете.

20 А далі, коли ви збираєтесь ра́зом, то не на те, щоб їсти Господню Вече́рю.

21 Ибо каждый раньше других берет и ест свою собственную вечерю, и кто голоден, а кто пьян.

21 Бо кожен спішить з'їсти власну вече́рю, і один голодує, а другий впивається.

22 Разве нет у вас домов, чтобы есть и пить? Или церковью Божией пренебрегаете и заставляете стыдиться неимущих? Что скажу вам? Похвалю ли вас? За это не похвалю.

22 Хіба ж ви не маєте хат, щоб їсти та пити? Чи ви зневажаєте Божу Церкву, і осоромлюєте немаю́чих? Що маю сказати вам? Чи за це похвалю́ вас? Не похвалю́!

23 Ибо я принял от Господа и передал это вам, что Господь Иисус в ту ночь, когда Его предавали, взял хлеб,

23 Бо прийняв я від Господа, що й вам передав, що Господь Ісус ночі тієї, як ви́даний був, узяв хліб,

24 и, возблагодарив, преломил и сказал: это есть Мое тело, ломимое за вас. Это делайте в воспоминание о Мне.

24 подяку віддав, і переломив, і сказав: „Прийміть, споживайте, це тіло Моє, що за вас лома́ється. Це робіть на спомин про Мене!“

25 Также и чашу после вечери, говоря: эта чаша есть новый завет в Моей крови: делайте это всякий раз, как пьёте, в воспоминание о Мне.

25 Так само і чашу взяв Він по Вечері й сказав: „Ця чаша — Нови́й Заповіт у Моїй крові. Це робіть, коли тільки бу́дете пити, на спомин про Мене!“

26 Ибо всякий раз, как вы едите этот хлеб и пьёте чашу, — вы смерть Господа возвещаете, пока Он не придет.

26 Бо кожного ра́зу, як будете їсти цей хліб та чашу цю пити, — смерть Господню звіщаєте, аж доки Він при́йде.

27 Поэтому, кто ест хлеб и пьёт чашу Господа недостойно, тот будет виновен против тела и крови Господа.

27 Тому то, хто їстиме хліб цей чи питиме чашу Господню негідно, — буде винний супроти тіла та крови Господньої!

28 Да испытывает человек себя, и так от хлеба да ест и от чаши да пьёт.

28 Нехай же люди́на випробо́вує себе, і так нехай хліб їсть і з чаші хай п'є.

29 Ибо едящий и пьющий ест и пьёт осуждение себе, если не различает Тела.

29 Бо хто їсть і п'є негі́дно, не розважаючи про тіло, той суд собі їсть і п'є!

30 Поэтому между вами много немощных и больных, и немало умерло.

30 Через це поміж вами багато недужих та хворих, і багато-хто засну́ли.

31 И, если бы мы самих себя судили, мы не были бы судимы;

31 Бо коли б ми самі судили себе, то засу́джені ми не були́ б.

32 а будучи судимы, наказываемся Господом, чтобы не быть осуждёнными с миром.

32 Та засу́джені від Господа, караємося, щоб нас не засу́джено з світом.

33 Поэтому, братья мои, собираясь, чтобы есть, друг друга ждите.

33 Ось тому́, мої браття, схо́дячись на поживу, чека́йте один о́дного.

34 Если кто голоден, пусть ест дома, чтобы не собираться вам на осуждение. Прочее устрою, как только приду.

34 А коли хто голодний, нехай вдома він їсть, щоб не схо́дилися ви на о́суд. А про інше, як прийду́, заряджу́.

1.0x